Календар подій


Останні новини


Фотогалерея

Незвичайне День народження, або Дівич – вечір на Андрія


Миттєвості


Відеоматеріали

Куманець зі зміями

 

Символом 2013 року за уявленнями східних народів є чорна змія. Ми приєднуємося до східної традиції вшанування тварини-тотему. І тому експонатом місяця лютого визначаємо український куманець із зображенням змій.

В колекції кераміки НМУНДМ зберігається велика кількість предметів із зооморфними зображеннями: це, переважно, мальовані миски та численні ліпні посудини. В Україні шанували птахів, півників, кіз, биків, коней, корів, собак тощо. Всі ці тварини були товариськими до людини, допомагали їй у господарстві, оберігали від небезпеки. У народі їх наділяли людськими рисами, приязно до них ставилися. Їх зображували на папері, ліпили з глини, малювали на стінках посудин.

Пам’яток із зображенням земноводних у колекції кераміки обмаль. Для слов’янської ментальності не характерне поклоніння плазунам. І все ж таки у збірці музею є декілька предметів із зображенням змій та ящірок. Посудини являють собою чудернацьке еклектичне поєднання народної форми та символічного декоративного оздоблення. Одна з них – глиняний куманець. Носик його зображено у вигляді півника, крила якого лежать на тулубі плаского диска посудини. Ручка утворена переплетеними тілами двох змій. Куманець важкий та великий, висота його становить 37,5 см, а діаметр диску – 23 см. Плаский диск посудини із тонко гравірованим зображенням гірлянди грон винограду розміщено на широкій профільованій ніжці напівсферичної форми. Шийка куманця невисока, розширена. Середня частина диска заповнена масивним ліпним зображенням двоголового орла. Куманець вкритий поливою темно-зеленого тьмяного кольору.

Цікава історія надходження предмета до музейної збірки. Він був подарований великим шанувальником старожитностей, головою Імператорської Археологічної комісії графом Олексієм Олександровичем Бобринським (1852 – 1927). Куманець надійшов у колекцію графа після організованої ним наприкінці XIX ст. експедиції зі збору експонатів в Київській губернії. Разом із великою колекцією графа куманець був переданий до Київського художньо-промислового та наукового музею як дарунок згідно з розпорядженням власника та у 1918 р. був записаний в інвентарну книгу етнографічного відділу музею. Всього граф О.О. Бобринський подарував музею 650 експонатів із власної колекції.

Куманець датується кінцем ХІХ століття. Ймовірно, виготовлений він був на Київщині. Саме в Київській губернії працювала експедиція зі збору предметів музейного значення для колекції О.О. Бобринського (граф був великим землевласником Черкаського повіту Київської губернії). Його збірка була сформована наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. В колекції є ще чотири аналогічних куманця, які надійшли одночасно з описаним.

Куманець експонувався на декількох музейних виставках: «Співаючий світанки» (2005 р.), «Відлуння модерну» (2007 р.), «Музейні раритети» (2009 р.). Пам’ятка опублікована в мистецькому альбомі «Музей українського народного декоративного мистецтва». (К.: Мистецтво, 2009).

В обліковій документації музею куманець значиться за номером К-1914, а за старою інвентарною книгою 1918 року він записаний за номером Е-24599.

Слово «куманець» є тюркським запозиченням української мови.

Куманець – це традиційна ужиткова українська посудина для вина та більш міцних напоїв – горілки, наливки тощо. На відміну від плесканця (пласка дископодібна посудина з ручкою для тримання) чи баклаги (пласка дископодібна посудина для зберігання та перенесення або транспортування рідини з вушками для кріплення ремінця), куманець має кільцеподібну форму (начебто бублик). Куманці використовували для подання на стіл різних напоїв. Трактирники надівали їх на руку (одночасно по декілька штук із різними напоями) та обслуговували відвідувачів за їх бажанням.

Виготовляли куманці гончарним способом, окремо формуючи на крузі половинки кільця, а потім з’єднуючи їх. Доліплювали ніжку, шийку з вінцями та ручку. Середина кільця зазвичай залишалася вільною. Посудини щедро декорували ліпленням або яскравим розписом. У сучасному українському побуті куманці, як правило, посідають місце декоративної прикраси інтер’єру.

Ірина Бекетова
фото Данило Краснов