Календар подій

12 жовтня - 1 листопада

«Андрій Пушкарьов. Птах та вершник як провісники свободи»


Останні новини

Thumb_dsc07115

«Експонат на канікулах» Покажемо музейні закутки де відпочивають наші експонати

Thumb______._________________________

Акція «Навколомузейне літо» Творчі пленери, виставка ваших робіт, приємні емоції


Фотогалерея

Незвичайне День народження, або Дівич – вечір на Андрія


Миттєвості


Відеоматеріали

Шановна пані Катерино!

 

   Тобі відкриті тайни Божі, ти бачиш велич у простому, і кожна щонайменша квітка співає у твоєму диво-хорі. Твої роботи – то кантати, дуети, тріо і квартети, а разом всі вони являють симфонію тонких відтінків – кольорів, звуків, ароматів, ім’я яким є безкінечність.

   Міцні високі мальви-рожі тримають владно тил втло, як труби басові в оркестрі,а впевнені в собі жоржини пелюсточкоми-завитками подібні дробу барабанів, що задають ритм і темп.

   Краса троянд – Аврори подих, пянкий, рожево-пурпурний гласить про день новий, що пробудивсь з пітьми недавньої ночі. Звучить півоній пишних тема, довкіль заповнюючи простір, як щебет вранішніх птахів,що дня народження вітають.. Дрібні ромашки, незабудки – краплини райдуги-роси, як флейта ніжна доповнюють красу пробудженої природи.

   Вже вище Сонце піднялося, ось-ось і досягне зеніту, його розсипані осколки в мажорній гамі жовтих квітів. Звучать литаври і фанфари,і мідно-золотавим блиском підносять світові усьому величний гімн на тему дня.

   Цнотливі лілії, гвоздики та недоторкані нарциси, вогненні сполохи тюльпанів сплелись з руладами красолі, як різні прояви життя.

   Холодним подихом іриси, виткий віночок іпомеї та іскри-ротики горошку вечірній спокій навівають, віщуючи, що скоро ніч, яка у місячному сяйві ліричну пісню заспіває, вгамує сплески почуттів і дасть нам роздум філософський…

   І всюди зелень, зелень, з блакиті неба створена і золота його світил, мотив життя в собі тримає, яке дарують нам Природа і Першотворений Ефір. Ця зелень струн і плач,і пісня, від пікколо до контрабасів з Гармоній Сфер до нас спустилась в юдоль скорботи і печалей.

   О, Люба сестро Катерино, ти все з’єднала воєдино – і сльози, й сміх; і день, і ніч, і звук, і колір, горе й радість у діта-квіточках своїх. Вони дають відраду серцю, миро творення нашим душам, вони несуть в собі Любов, Надію, Жертву, щиру Віру в Бога, Світло і в Людей. Любов від кожного до всіх. Вони дають Надію й Віру знедоленим і нещасливим на те, що в райському саду вони зустрінуться з тобою, з тобою – нашою сестрою.

 

Учасник Всеукраїнського конкурсу «Квіти, мої діти»

Оксана Шевчук. Одеса, 2005 рік.